(no subject)

[bluehamster]

 Оказывается, это была (была ли? совсем запуталась в новостях) не война, а "операция по принуждению к миру". Хотела бы я заглянуть в голову человеку, придумавшему эту восхитительнейшую фразу. И даже не знаю, что показалось бы в таком случае страшнее - цинизм или искренность. 
все, что я еще хотела бы написать по данному поводу, уже написал чапай. смотреть последние посты.

Comments

[r-2kh.livejournal.com]

Дійсно, є такий рефлекс, розставити чорні і білі фігури. Але якось воно не в тій площині виходить. Не тягнуть ні МедведоПутін, ні Саакашвілі на позитивних персонажів. Це гностицизм, а не маніхейство (у сенсі Шміттового протиставлення): ми живемо у жахливому світі, відданому у владу злому деміургу (це така у мене психологічна мантра, щоб не піддаватись засліпленню; по-простому: в сортах лайна не розбираюсь). Що в Грузії, що в Росії, що на щасливому Заході: вся веселка цинізму, лицемірства, брехні, приниження. Обидві країни ні в що не ставлять свої власні домовленості, обидві безглуздо жертвуються солдатами та мирними жителями, обидві брешуть та вигадують казочки. Мені тепер якось навіть дивно називати людей "грузинами" чи "росіянами". Який в цьому сенс? Що спільного мав Мамардашвілі із state of Georgia та його губернатором Сааком? Що спільного має П"ятигорський (друг Мамардашвілі, наскільки я розумію) із ПП "Росія"? Хочеться повністю позбавитись від геополітичного азарту слідкування за видовищем битви Левіафанів. Там не про нас йдеться.

[bluehamster.livejournal.com]

Ну, по моему глубочайшему убеждению, злого демиурга не сущнствует, человек по природе добр (и плевать мне, что по этому поводу думают Шмитт и Ивашина), а созданные нами чудовища сами лопнут, словно мыльные пузыри, как только мы перестанем их подкармливать.
Для меня важно, не кто прав, а что я могу сделать. А поскольку ничего в данном случае я сделать не могу, то кончаю болтовню и иду спать.
Зы. почему-то этот коммент мне дважды на почту пришел