(no subject)

[bluehamster]

 Оказывается, это была (была ли? совсем запуталась в новостях) не война, а "операция по принуждению к миру". Хотела бы я заглянуть в голову человеку, придумавшему эту восхитительнейшую фразу. И даже не знаю, что показалось бы в таком случае страшнее - цинизм или искренность. 
все, что я еще хотела бы написать по данному поводу, уже написал чапай. смотреть последние посты.

Comments

[r-2kh.livejournal.com]

В Чапая дійсно гарні посилання, дякую. Почитав деякі ЖЖ очевидців: люди дезорієнтовані, жахливі переживання і обмаль позитивної інформації для того, щоб упорядкувати цей хаос. Сам спочатку хотів для себе побудувати схему, визначити як все відбувалось, потім під тиском суперечливих відомостей відмомився. Непевність, яку відчувають жителі Грузії (і яких не задовольняє пропаганда) - найчесніша позиція.
От одна російськомовна жителька Тбілісі, філолог за освітою, яка цитує Мамардашвілі, перед цим жила спілкуванням у обмеженому колі, забивала на політику, намагалась обмежити доступ до свого життя із-зовні. А тут трапився цей крах - і їй нікуди звернутись, немає "своїх". Залишається еміграція. Дуже яскраво уявляю як таке може статись із багатьма з нас.

[bluehamster.livejournal.com]

я тоже забила на попытки определить, кто прав, кто виноват. Хотя не могу сказать, что прислушивалась ко всем точкам зрения: я не смотрю российские новости и стараюсь избегать блогов русских патриотов. Очень не хочется давать пищу монстру-воплощению зла под названиям "Россия", который и так постепенно вырастает в моей голове. Вспоминается Шмитт.. Хотя вот на укр правде сегодня читала статью, где Россия сравнивалась с гитлеровской Германией, и, понимая всю мифологическую нагруженность такого сравнения, все же не могу сказать, что это такое уж преувеличение. А ты что думаешь?
почитала я тоже эти жж, и такое бессилие чувствую: хочется помочь, а ничего я не могу сделать, не писать же трехсотый коммент "Держитесь"..

[r-2kh.livejournal.com]

Дійсно, є такий рефлекс, розставити чорні і білі фігури. Але якось воно не в тій площині виходить. Не тягнуть ні МедведоПутін, ні Саакашвілі на позитивних персонажів. Це гностицизм, а не маніхейство (у сенсі Шміттового протиставлення): ми живемо у жахливому світі, відданому у владу злому деміургу (це така у мене психологічна мантра, щоб не піддаватись засліпленню; по-простому: в сортах лайна не розбираюсь). Що в Грузії, що в Росії, що на щасливому Заході: вся веселка цинізму, лицемірства, брехні, приниження. Обидві країни ні в що не ставлять свої власні домовленості, обидві безглуздо жертвуються солдатами та мирними жителями, обидві брешуть та вигадують казочки. Мені тепер якось навіть дивно називати людей "грузинами" чи "росіянами". Який в цьому сенс? Що спільного мав Мамардашвілі із state of Georgia та його губернатором Сааком? Що спільного має П"ятигорський (друг Мамардашвілі, наскільки я розумію) із ПП "Росія"? Хочеться повністю позбавитись від геополітичного азарту слідкування за видовищем битви Левіафанів. Там не про нас йдеться.

[bluehamster.livejournal.com]

Ну, по моему глубочайшему убеждению, злого демиурга не сущнствует, человек по природе добр (и плевать мне, что по этому поводу думают Шмитт и Ивашина), а созданные нами чудовища сами лопнут, словно мыльные пузыри, как только мы перестанем их подкармливать.
Для меня важно, не кто прав, а что я могу сделать. А поскольку ничего в данном случае я сделать не могу, то кончаю болтовню и иду спать.
Зы. почему-то этот коммент мне дважды на почту пришел